Добро стає злом, а зло — добром: дилема

Перевертень Попелюшки й Конджві

Зведені сестри Попелюшки й корейська Пхатджві, яких мати ростила в розкошах і плеканні, стали лінивими й гладкими.
А Попелюшка й Конджві від утисків стали працьовитими й скромними, а від недоїдання — стрункими.

Тут постає дилема батьків. Якщо ростити дітей у тепличних умовах, у світі вони дістануть шок. Легко кинуть і роботу, і шлюб.
Якщо ж ростити в суворості, у світі вони легко пристосуються. Але затамують образу на батьків.

Мої випробування — благословення чи прокляття?

Якщо зовсім немає тривог, клопотів і страхів, людина мало рухається й ні до чого не готується. Тривога сама собою не погана — це сигнал, що змушує рухатися.

Проблема в тому, що робити з цією тривогою. Якщо рухаєшся — це плавання й розвиток, якщо лише лежиш у ліжку — це дрейф. І це теж дилема. Випробування — це добре чи погано?

Дрейф чи плавання — тайфун залежить від тлумачення

«Труднощі приходять не для того, щоб тебе знищити, а для того, щоб ти відкрив силу, яка в тобі є».

Коли спокійно, людина погано знає межі своїх можливостей. Коли грошей досить, не потрібне вміння заощаджувати; коли справи йдуть добре — уміння керувати кризою; коли здоровий — не цінуєш тіла; коли поряд є люди — не потрібна сила стояти самотужки.

Але одного дня все змінюється. Гроші закінчуються, люди йдуть, бізнес хитається, тіло хворіє, ніхто не допомагає. Лише тоді людина дістає силу, якою зазвичай не користувалася. «Невже я й на це був здатний?»

Труднощі не стільки створюють нову силу, скільки допомагають відкрити силу, яка завжди була в мені, але якою я жодного разу не користувався.

«Спокійне море ніколи не робило доброго моряка».

Помірні труднощі роблять людину сильною

Досліди на тваринах показують цей принцип. Група мишей, яким час від часу давали легкий стрес, порівняно з групою без такого досвіду в нових стресових ситуаціях менше завмирала, діяла активніше й краще відновлювалася.

За даними дослідницької групи психолога Марка Сірі (Mark Seery), погано переносять стрес і ті, хто майже не знав негараздів, і ті, хто пережив багато найтяжчих негараздів, а найстійкіші реакції показують люди, що зазнали помірного рівня негараздів.

Маленькі, посильні труднощі — як щеплення для душі. Той, хто колись провалив іспит, у кого колись спіткнулася маленька справа, у кого колись розладналися стосунки, завдяки цьому досвіду виробляє антитіла: «навіть якщо таке станеться, я знайду вихід».

І навпаки, для того, хто жодного разу не їв гострого, Шин Рамйон чи Бульдак — це пекло.

Бог не питає, чи ти готовий

Мойсей із «я не можу» став провідником народу, а Давид, маленький пастушок, що бився зі звірами, звалив велетня Голіята. Йосип, пройшовши через зраду й в'язницю, і далі користувався своїми здібностями й розв'язав загальнонаціональну кризу.
Бог поводився з ними так суворо не тому, що вони були великими людьми. З нами Він поводиться так само.

«Терпіть, мої улюблені сини й доньки».

Якби Я прибирав кожен камінь із вашого шляху, ви не навчилися б переступати через каміння; якби щоразу, коли ви падаєте, Я підводив вас замість вас, ви не навчилися б підводитися самі. Якби Я дав вам усе й позбавив від усякого болю, вам, може, і було б зручно, але сильними ви стати не змогли б.

У світі віятиме вітер, падатиме дощ, а часом величезні хвилі накриють вас. Тож терпіть. Не тому, що Я вас ненавиджу. Я знаю, що ви мусите стати сильнішими, щоб перемогти світ.

Теплична квітка не витримає бурі. А дерево, яке приймає вітер і дощ і, хитаючись так, що ось-ось зламається, знову випростовується, пускає коріння дедалі глибше.

Коли до вас прийде біль, Я не дозволю йому зруйнувати вас до кінця. Я буду поряд із вами.