Ось як я покращив тиннітус і ожиріння.
Писк у вусі — пііі — почався приблизно через рік після того, як через гіпертонію я сів на абияку вегетаріанську дієту.
Я поспіхом кинув курити й змінив раціон, але було пізно. Дзвін у вухах не зник.
До цього додалися гіперліпідемія й жировий гепатоз.
Але ефекту не було зовсім.
Скільки я не шукав в інтернеті, випадків покращення тиннітусу майже не знайшов.
Був один: добре харчуватися й багато ходити. Гаразд, займімося спортом.
Дивно було й те, що, хоч я їв потроху, живіт ріс, а вага все додавалася.
Голодую — паморочиться голова, їм — росте живіт. Лишалося молитися.
За все моє життя не було жодної справи, яка не розв'язалася б після довгої молитви.
Я пішов до лікарні, і лікар сказав, що дивно, коли такий симптом з'являється в такому молодому віці. Це було диво.
Під загрозою сліпоти мене поклали до лікарні на лазерну операцію під загальним наркозом.
Ред сан— операція минула щасливо.
Та як же так? Я молився про дзвін у вухах, а стає лише гірше?
На операцію я пішов натщесерце. Але через помилку лікарні операція була не вранці. Голодував до вечора. Я — і голодую, це диво.
О 7 вечора дали рідку кашу, а потім до 8 ранку наступного дня їсти було не можна. Голодування перевалило за добу. Це диво.
Я був такий голодний, що вага впала й живіт спав. Це диво.
Сніданок о 8:30, обід о 12, вечеря о 18. Зовсім не так, як у мене.
Це час, коли їжа здається найсмачнішою.
Збалансований корейський обід, не гострий і не солоний, та ще й без борошна. Не те що моя звичайна раменова дієта.
Годують о 18 і тримають на голоді до 8:30 ранку наступного дня. Голодування 12 годин, жах
Усі перекуси я припинив, як у лікарні. Голодування до наступного дня щодня сягало майже 16–18 годин. Їв, як у лікарні, негостру корейську їжу досхочу.
Дивовижно, що навіть за довгого голодування я не відчував голоду й не втрачав сил, як у дитинстві. Це було дивно. Навпаки, довгоочікуваний час їжі був чудовим.
Приблизно через 3 тижні й дзвін у вухах, і серцево-судинні симптоми повернулися до норми. І вага знизилася більш ніж на 3 кіло. Треба ще поспостерігати, але тіло дуже легке, а витривалість чудова.
Читати оригінал (корейською) →
Я поспіхом кинув курити й змінив раціон, але було пізно. Дзвін у вухах не зник.
До цього додалися гіперліпідемія й жировий гепатоз.
Провал БАДів
Я приймав якнайбільше з десятків БАДів, які нібито допомагають від дзвону у вухах.Але ефекту не було зовсім.
Скільки я не шукав в інтернеті, випадків покращення тиннітусу майже не знайшов.
Був один: добре харчуватися й багато ходити. Гаразд, займімося спортом.
Провал спорту
Я робив присідання, ходив і бігав. Витривалість покращилася, але із серцем, судинами й дзвоном у вухах нічого не змінилося.Дивно було й те, що, хоч я їв потроху, живіт ріс, а вага все додавалася.
Голодую — паморочиться голова, їм — росте живіт. Лишалося молитися.
За все моє життя не було жодної справи, яка не розв'язалася б після довгої молитви.
Дідько, не бачу одним оком
У правому оці раптом розрослася чорна пляма: сказали, що відшарувалася сітківка за кришталиком.Я пішов до лікарні, і лікар сказав, що дивно, коли такий симптом з'являється в такому молодому віці. Це було диво.
Під загрозою сліпоти мене поклали до лікарні на лазерну операцію під загальним наркозом.
Ред сан— операція минула щасливо.
Та як же так? Я молився про дзвін у вухах, а стає лише гірше?
Безкінечна низка див
Це була операція на оці, яку можна було зробити швиденько, але оскільки був вечір п'ятниці, дійшло до справжньої операції. Це було диво.На операцію я пішов натщесерце. Але через помилку лікарні операція була не вранці. Голодував до вечора. Я — і голодую, це диво.
О 7 вечора дали рідку кашу, а потім до 8 ранку наступного дня їсти було не можна. Голодування перевалило за добу. Це диво.
Я був такий голодний, що вага впала й живіт спав. Це диво.
Найкраща дієта виявилася в лікарні
Лікарня — місце, де хворіти по-справжньому небезпечно, тож там напевно встановили найкращі години харчування й найкраще меню.Сніданок о 8:30, обід о 12, вечеря о 18. Зовсім не так, як у мене.
Це час, коли їжа здається найсмачнішою.
Збалансований корейський обід, не гострий і не солоний, та ще й без борошна. Не те що моя звичайна раменова дієта.
Годують о 18 і тримають на голоді до 8:30 ранку наступного дня. Голодування 12 годин, жах
Тиннітус, ожиріння й серцево-судинні симптоми зникли
І після виписки я їв о тих самих годинах, що й у лікарні. Невелика різниця лише в тім, що я встаю пізно, тому снідав між 10 і 12, а вечеряв о 6 чи 7.Усі перекуси я припинив, як у лікарні. Голодування до наступного дня щодня сягало майже 16–18 годин. Їв, як у лікарні, негостру корейську їжу досхочу.
Дивовижно, що навіть за довгого голодування я не відчував голоду й не втрачав сил, як у дитинстві. Це було дивно. Навпаки, довгоочікуваний час їжі був чудовим.
Приблизно через 3 тижні й дзвін у вухах, і серцево-судинні симптоми повернулися до норми. І вага знизилася більш ніж на 3 кіло. Треба ще поспостерігати, але тіло дуже легке, а витривалість чудова.