Особливий юдейський спосіб поводження з десятиною
1) Перетворення юдейської десятини на громадський фонд і його фінансова структура
Безвідсоткові позики та проєктування індивідуальної діяльності понад прості споживчі витрати
Юдейська десятина не просто витрачається. Частина накопичується як громадський фонд і позичається тим, кому потрібні гроші, під низький відсоток або без відсотків. Важливо те, що не просто позичають: разом проєктують, як її використати.
2) Пожертва і наставництво як цілісна програма самостійності
Поетапна видача коштів, що поєднує розрахунок ризиків із тренуванням долати невдачі
Вони не лише жертвують. Вони разом тренують, як думати, як розраховувати ризики і як підводитися після невдачі. Є наставник, і кошти видаються поетапно. Тому це ближче до «програми самостійності», ніж до простої підтримки. Якщо на півдорозі навмисно ошукують або порушують довіру, настають санкції. Але саму невдачу проблемою не вважають. Тому, хто зазнав невдачі, дають ще один шанс і роблять так, щоб досвід став надбанням.
3) Перегляд мети багатства в бік розширення громадського надбання
Альтруїстичне накопичення капіталу, за якого особистий успіх стає ресурсом громади
Розбагатіти — не самоціль. Капітал нарощують, щоб більше допомагати. Особистий успіх стає ресурсом громади, а цей ресурс знову ставить на ноги наступну людину. Це не проста пожертва, це кругообіг. Хтось зазнає невдачі, але загалом система спроєктована так, щоб витримувати й зростати. Важливе не везіння, а структура.
4) Різниця у формуванні початкового капіталу через подарунки на релігійне повноліття
Стартовий капітал, отриманий у 13 років, і навчання реальної економіки єврейських підлітків
Єврейські підлітки святкують бар-міцву (12~13 років). Грошові подарунки, зібрані з цієї нагоди, становлять у середньому приблизно від 40 до 70 мільйонів вон. Близько 90% ізраїльських підлітків уже в 13 років забезпечують собі «стартовий капітал» у десятки мільйонів вон і починають економічне навчання. У Кореї це вік, коли відчиняється пекло витрат на репетиторів. З підліткового віку вони розвивають чуття у поводженні з грошима. Великих сум не дають, але змушують самостійно примножувати навіть невеликі суми. Тому у двадцять років вони не люди, що просять грошей у борг, а люди, що вміють управляти грошима.
Висновок: контраст між високою участю в системі та національними економічними обмеженнями
Співіснування високої структури внутрішнього обігу та обмеженої макроекономічної ситуації
10~13% громади активно використовують десятину, як описано вище, а в подарунках на повноліття беруть участь понад 90~95%, і все ж Ізраїль через високу вартість життя, нескінченні воєнні витрати і великі видатки на утримання релігійних харедим перебуває приблизно на 15–20-му місці за ввп на душу населення.
- Кому мають іти пожертви?
- Десятина — релігійний податок? Чи зерно успіху?
- Найважливіша проповідь від часів Книги Буття. Неприйняття втрат.
- Європа, що скасувала десятину, у трясовині безперервних воєн
- Світове панування Європи, що 1000 років платила десятину