НЛО справді атакують людство
Прибульці, що знищують людство, у фільмах прилітають на кораблях, які затуляють небо. Але прибульці в реальності трохи інші. Вони жодного разу не показалися, але вже потроху підточують наш час, гроші й стосунки між людьми. Вирішальних доказів того, що прибульці прилітали на Землю, досі немає. Але ціна пошуків цих прибульців, чекання на них і спроб довести їхнє існування цілком реальна.
Першим зникає час. Варто перед сном увімкнути одне відео про НЛО, як рекомендації тягнуться без кінця. Документи, що витекли, свідчення викривачів, відео, яке цього разу точно справжнє. Подивившись одне, шукаєш відео зі спростуванням, а потім відео, що спростовує спростування.
Припустімо, годину на день. За рік це 365 годин. Навіть якщо рахувати лише по 15 тисяч вон за годину, одна людина витрачає на рік часу приблизно на 5,48 мільйона вон. Якщо так живуть 100 тисяч людей, для всього суспільства це понад 500 мільярдів вон. Звісно, це не реальна статистика, а перерахунок вартості часу, який можна було витратити на інше. Не можна сказати, що весь час, проведений заради задоволення, — суцільний збиток.
Сьогодні до цього додалася нова стаття витрат. Завдяки штучному інтелекту правдоподібне відео з НЛО робиться за кілька хвилин. Але щоб переконатися, що воно фальшиве, треба знайти оригінал, звірити місце зйомки, зіставити авіамаршрути й проаналізувати рух об'єкта. Якщо на створення відео йде 10 хвилин, а на перевірку — 5 годин, то на створення 1000 фальшивок піде менше 170 годин, а на перевірку — 5000 годин. Безпідставні твердження виробляються дешево, а за прибирання платять інші.
Розкриття правди про прибульців уже десятиліттями «ось-ось». Якщо не цього року — чекають наступного, а якщо доказів немає — додають пояснення, що приховування, отже, настільки ретельне. Є докази — отже, мали рацію; немає доказів — отже, їх приховали. У такій конструкції жоден результат не може покласти край вірі.
Ту саму конструкцію створюють і викривачі, які кажуть, що знають щось важливе, а у вирішальний момент замовкають. Невідомо, чи заважає їм розкрити правду закон, небезпека чи бажання уваги, але сам факт, що вони не можуть говорити, породжує нову увагу. А ті, хто гарантував розкриття, називаючи навіть дату, не несуть відповідальності, коли обіцянка не справджується. Досить назвати наступну дату.
Цікаво, що цю втому почали визнавати самі ті, хто вірить у прибульців. У спільноті НЛО на Reddit ходив вираз «втома від розкриття», і з'являлися дописи людей, виснажених новиною, що розкриття відкладуть ще на кілька років. Чекання без кінця виснажує, а час і увага тим часом продовжують у нього вкладатися.
Тут є дивний ринок. Навіть якщо обіцяна подія не стається, торгівля триває. На Reddit навіть з'явилися дописи, що з критикою прямо називають це «індустрією розкриття».
Книжки продаються, платні підписки подовжуються, перегляди подкастів зростають, продаються квитки на лекції й тури, пов'язані з НЛО. Є навіть платні застосунки, що обіцяють навчити, як напряму вийти на контакт із прибульцями. Один користувач залишив відгук, що купив такий застосунок, розчарувався й отримав гроші назад. Звісно, це досвід однієї людини, і не можна вважати жертвами всіх, хто витрачає гроші з цікавості чи заради розваги. Проблема — у випадках, коли беруть гроші, змушуючи сподіватися на непідтверджені результати.
На цьому ринку що довше відкладається розкриття, то більше тем для розмови. Чому відкладається, хто заважає, що вийде наступного разу. Саме чекання стає товаром.
Державні гроші теж не виняток. Відомо, що колишня американська програма дослідження НЛО коштувала приблизно 22 мільйони доларів. Вивчення непізнаних літальних об'єктів заради безпеки польотів і національної безпеки не можна назвати марнотратством. Але якщо доводиться знову й знову перевіряти твердження, які вже не пройшли перевірку, ці гроші й люди втрачають шанс піти на щось інше.
Є й втрати, які не виміряти цифрами. Коли будь-яка розмова починає сповзати на прибульців і урядові змови, спілкування з родиною та друзями розлагоджується. Уряд, науковці, ЗМІ — усе стає підозрілим, і зрештою комфортно лише серед однодумців. Утрачаєш реальні стосунки й ідеш лише в онлайн-спільноту.
Сподівання, що прибульці врятують людство, теж має ціну. Варто повірити, що з розкриттям іншопланетних технологій проблеми енергетики й клімату розв'яжуться одним махом, як сил на завдання, які треба розв'язувати зараз, стає менше. Поки чекаєш порятунку, сьогоднішні зусилля відкладаються.
Іронія в тому, що в збитку опиняється й справжня космічна наука. Поки мільйони людей збігаються на відео невідомого походження, дослідження науковців, які шукають телескопами екзопланети й аналізують сліди життя, відходять на другий план. Саме той бік, що справді має шанс знайти позаземне життя, тихо залишається в тіні.
Сама віра в прибульців — не проблема. Можливість того, що десь у Всесвіті є життя, досі відкрита. Просто наука скорочує витрати, відкидаючи хибні гіпотези, а нескінченна віра з кожним спростуванням їх лише збільшує.
Можливо, прибульці, що знищують людство, уже тут. Тільки прилетіли вони не на космічному кораблі, а на обіцянці, що «скоро все розкриють». Тож треба змінити питання. Не коли з'являться прибульці, а скільки ми витратили, чекаючи обіцянки, що вони з'являться, і до чиїх кишень пішли ці гроші.
Читати оригінал (корейською) →
1. Доказів немає, а час зникає
Першим зникає час. Варто перед сном увімкнути одне відео про НЛО, як рекомендації тягнуться без кінця. Документи, що витекли, свідчення викривачів, відео, яке цього разу точно справжнє. Подивившись одне, шукаєш відео зі спростуванням, а потім відео, що спростовує спростування.
Припустімо, годину на день. За рік це 365 годин. Навіть якщо рахувати лише по 15 тисяч вон за годину, одна людина витрачає на рік часу приблизно на 5,48 мільйона вон. Якщо так живуть 100 тисяч людей, для всього суспільства це понад 500 мільярдів вон. Звісно, це не реальна статистика, а перерахунок вартості часу, який можна було витратити на інше. Не можна сказати, що весь час, проведений заради задоволення, — суцільний збиток.
Сьогодні до цього додалася нова стаття витрат. Завдяки штучному інтелекту правдоподібне відео з НЛО робиться за кілька хвилин. Але щоб переконатися, що воно фальшиве, треба знайти оригінал, звірити місце зйомки, зіставити авіамаршрути й проаналізувати рух об'єкта. Якщо на створення відео йде 10 хвилин, а на перевірку — 5 годин, то на створення 1000 фальшивок піде менше 170 годин, а на перевірку — 5000 годин. Безпідставні твердження виробляються дешево, а за прибирання платять інші.
2. Розкриття завжди «скоро»
Розкриття правди про прибульців уже десятиліттями «ось-ось». Якщо не цього року — чекають наступного, а якщо доказів немає — додають пояснення, що приховування, отже, настільки ретельне. Є докази — отже, мали рацію; немає доказів — отже, їх приховали. У такій конструкції жоден результат не може покласти край вірі.
Ту саму конструкцію створюють і викривачі, які кажуть, що знають щось важливе, а у вирішальний момент замовкають. Невідомо, чи заважає їм розкрити правду закон, небезпека чи бажання уваги, але сам факт, що вони не можуть говорити, породжує нову увагу. А ті, хто гарантував розкриття, називаючи навіть дату, не несуть відповідальності, коли обіцянка не справджується. Досить назвати наступну дату.
Цікаво, що цю втому почали визнавати самі ті, хто вірить у прибульців. У спільноті НЛО на Reddit ходив вираз «втома від розкриття», і з'являлися дописи людей, виснажених новиною, що розкриття відкладуть ще на кілька років. Чекання без кінця виснажує, а час і увага тим часом продовжують у нього вкладатися.
3. Розкриття немає, а гроші заробляються
Тут є дивний ринок. Навіть якщо обіцяна подія не стається, торгівля триває. На Reddit навіть з'явилися дописи, що з критикою прямо називають це «індустрією розкриття».
Книжки продаються, платні підписки подовжуються, перегляди подкастів зростають, продаються квитки на лекції й тури, пов'язані з НЛО. Є навіть платні застосунки, що обіцяють навчити, як напряму вийти на контакт із прибульцями. Один користувач залишив відгук, що купив такий застосунок, розчарувався й отримав гроші назад. Звісно, це досвід однієї людини, і не можна вважати жертвами всіх, хто витрачає гроші з цікавості чи заради розваги. Проблема — у випадках, коли беруть гроші, змушуючи сподіватися на непідтверджені результати.
На цьому ринку що довше відкладається розкриття, то більше тем для розмови. Чому відкладається, хто заважає, що вийде наступного разу. Саме чекання стає товаром.
Державні гроші теж не виняток. Відомо, що колишня американська програма дослідження НЛО коштувала приблизно 22 мільйони доларів. Вивчення непізнаних літальних об'єктів заради безпеки польотів і національної безпеки не можна назвати марнотратством. Але якщо доводиться знову й знову перевіряти твердження, які вже не пройшли перевірку, ці гроші й люди втрачають шанс піти на щось інше.
4. Що пропускаєш, дивлячись у небо
Є й втрати, які не виміряти цифрами. Коли будь-яка розмова починає сповзати на прибульців і урядові змови, спілкування з родиною та друзями розлагоджується. Уряд, науковці, ЗМІ — усе стає підозрілим, і зрештою комфортно лише серед однодумців. Утрачаєш реальні стосунки й ідеш лише в онлайн-спільноту.
Сподівання, що прибульці врятують людство, теж має ціну. Варто повірити, що з розкриттям іншопланетних технологій проблеми енергетики й клімату розв'яжуться одним махом, як сил на завдання, які треба розв'язувати зараз, стає менше. Поки чекаєш порятунку, сьогоднішні зусилля відкладаються.
Іронія в тому, що в збитку опиняється й справжня космічна наука. Поки мільйони людей збігаються на відео невідомого походження, дослідження науковців, які шукають телескопами екзопланети й аналізують сліди життя, відходять на другий план. Саме той бік, що справді має шанс знайти позаземне життя, тихо залишається в тіні.
Сама віра в прибульців — не проблема. Можливість того, що десь у Всесвіті є життя, досі відкрита. Просто наука скорочує витрати, відкидаючи хибні гіпотези, а нескінченна віра з кожним спростуванням їх лише збільшує.
Можливо, прибульці, що знищують людство, уже тут. Тільки прилетіли вони не на космічному кораблі, а на обіцянці, що «скоро все розкриють». Тож треба змінити питання. Не коли з'являться прибульці, а скільки ми витратили, чекаючи обіцянки, що вони з'являться, і до чиїх кишень пішли ці гроші.
